Війна в Україні мала значний негативний вплив на українську енергетику. Зайнято, пошкоджено або зруйновано близько 50% встановлених потужностей країни, тисячі кілометрів електричних, газових і теплових мереж, трансформаторів, компресорних станцій, теплових котелень та інших об’єктів інфраструктури. Tак само була зруйнована нафтопереробна промисловість.

Регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру призвели до того, що 12 мільйонів домогосподарств по всій країні залишилися без електроенергії або були обмежені, а також були порушені системи водопостачання та опалення. Більшість систем у країні продовжують працювати централізовано, роблячи енергопостачання більш вразливим, іноді призводячи до перебоїв у газових мережах, мережах централізованого теплопостачання та електропостачання, що суттєво вплине на водопостачання у великих містах і матиме значний вплив на інші сектори.

Післявоєнний контекст дасть можливість переосмислити пріоритети енергетичного сектора в Україні. Їй доведеться відновити своє енергопостачання, зменшивши залежність від викопного палива та відновивши сектори попиту на енергію, щоб мінімізувати споживання енергії. З боку попиту, Україні потрібно буде сприяти електрифікації промисловості, транспорту та теплопостачання. Секторам опалення та промисловості потрібно буде зменшити свою залежність від газу, щоб уникнути імпорту газу в короткостроковій перспективі, задаючи темп декарбонізації в довгостроковій перспективі.

Що стосується пропозиції, то біопаливо (включаючи біомасу, біогази та водень) має замінити газ як основне джерело палива в промисловому та опалювальному секторах, навіть якщо електрифікація промисловості та опалення сприятиме відходу від газу.

З розвитком штучного інтелекту, адитивного виробництва, автоматизації та інших технологій перехід до чистішого майбутнього може бути легшим, оскільки багато досягнень допомагають контролювати та контролювати інфраструктури та покращувати навколишнє середовище шляхом заміни старого обладнання новішими та кращими рішеннями.